Молдову сколихнула заява президентки Маї Санду, що Росія готує переворот в країні за участі громадян Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії.

"Москва планує знищити нашу країну насильством", — сказала Санду.

Вперше інформацію про підготовку подібного перевороту оприлюднив президент Зеленський на саміті ЄС 9 лютого. Він передав відповідні дані української розвідки президентці Молдови.

Після цього у Кишиневі змінили уряд, який очолив колишній міністр внутрішніх справ, затримали та депортували групу сербських футбольних вболівальників, а 14 лютого країна на короткий період навіть закрила повітряний простір — через появу неопізнаного об’єкту в районі Сорок.

Що кажуть про переворот

Напруга у відносинах Молдови з Росією триває не перший рік, адже прихід до влади президентки Санду у грудні 2020 року (57,5% голосів виборців) та її орієнтованої на ЄС партії "Дія та Солідарність" у липні 2021 року (53% голосів виборців) після кількох років домінування проросійського президента Ігоря Додона (2016-2020) в Москві сприйняли болісно. У нового уряду одразу почалися проблеми з "Газпромом".

Після повномасштабного наступу Росії проти України в Молдові з тривогою стежили за подіями, прийняли десятки тисяч українських біженців, заборонили символи російської агресії, у грудні зупинили мовлення 6 проросійських телеканалів, але допомогу радянською військовою технікою не надали — попри прохання Києва. У квітні 2022 року ЗМІ обговорювали можливість постачання шести МіГ-29, які перебувають на зберіганні в Молдові, але цього не сталося.

На початку 2023 року на адресу Молдови з Росії почала лунати гостра критика, особливо після того, як 20 січня Санду заявила в інтерв’ю Politico про те, що війна РФ проти України спровокувала дискусію, чи нейтралітет допомагає захисту Молдови.

"Йде серйозна дискусія про нашу здатність захищати себе, чи можемо ми зробити це самі, чи нам варто бути частиною більшого альянсу. І якщо ми в якийсь момент як нація дійдемо висновку, що нам потрібно змінити нейтралітет, це має відбутися через демократичний процес", — заявила тоді Санду.

Очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив в інтерв’ю "Россия-24" 2 лютого, що Молдову обирають на роль наступної після України "Анти-Росії". Він звинуватив Маю Санду в тому, що вона тягне країну в НАТО та у "проєвросоюзівському драйві".

"Змогли поставити специфічними методами, далеко не вільними, не демократичними, на чолі держави президента, яка просто рветься в НАТО, вона має румунське громадянство, готова об’єднуватися з Румунією і взагалі готова практично на все", — відзначив Лавров.

"Нагадуємо російській стороні, що Молдова йде шляхом європейської інтеграції. Молдова та її жителі прагнуть миру, свободи та демократії. Будемо вдячні всім країнам, у тому числі й Росії, за повагу до рішення нашого народу", — відповіли в МЗС Молдови Лаврову.

На саміті ЄС 9 лютого Володимир Зеленський публічно заявив, що Росія готує переворот у Молдові.

"Говорив з президенткою Молдови пані Санду і поінформував її про те, що вдалося перехопити нашій розвідці: детальний російський план руйнування політичної ситуації в Молдові. Російський документ, який показує, хто, коли і внаслідок яких дій збирається зламати Молдову, демократичний порядок у цій країні і встановити свій контроль", — заявив президент України.

Одразу після саміту ЄС у Молдові оголосили про заміну уряду. Замість прем’єрки Наталії Гаврилиці уряд має очолити колишній міністр внутрішніх справ Дорін Речан.

Оголошуючи про відставку Гаврилиця відзначила, що уряд, який почав працювати у серпні 2021 року, не очікував, що доведеться зіткнутися з такою кількістю викликів, пов’язаних з російською агресією.

А 13 лютого Санду розповіла на брифінгу деталі плану з підготовки перевороту, який, за її словами, готували росіяни.

За словами президентки, російський план "передбачає диверсії із залученням людей із військовою підготовкою, замаскованих під цивільних осіб, для проведення насильницьких дій, нападів на державні будівлі та захоплення заручників". Під час внутрішніх протестів, люди з військовою підготовкою та деякі громадяни Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії мають напасти на урядові будівлі і вчинити переворот.

Водночас, за словами Санду, метою протестів прихильників проросійської партії бізнесмена Ілана Шора, які вже багато місяців тривають у Кишиневі, є "усунення конституційної та легітимної влади в Кишиневі і заміна на нелегітимну та проросійську".

Ілан Шор — це ексмер міста Оргіїв. У 2015 році його засудили у справі про "вкрадений мільярд" з молдовських банків на 7,5 років ув’язнення, але під час апеляційного процесу у 2019 році він поїхав з країни і відтоді перебуває в Ізраїлі.

У жовтні 2022 року США за спробу дестабілізації ситуації у Молдові запровадили проти нього та його оточення санкції. Учасники протестів, організованих партією Шора, звинувачують молдовську діаспору в країнах ЄС в тому, що вона своїм голосуванням на виборах у 2021 році нав’язала країні прозахідний уряд Санду, який не вміє уживатися з Росією.

В МЗС Росії відкинули звинувачення з боку Молдови в організації перевороту і назвали їх бездоказовими.

"На відміну від країн Заходу та України, ми не втручаємось у внутрішні справи Молдови та інших країн світу. Росія не становить загрози для безпеки Республіки Молдова", — заявила речниця МЗС Росії Марія Захарова.

У партії Ілана Шора на звинувачення з боку Санду відповіла його найближча соратниця Марина Таубер, яка заявила, що "Санду розуміє, що їй настав кінець", звинуватила президентку в намаганні узурпувати владу і закликала до протестів.

Опозиційний блок соціалістів та комуністів, який також виступає за покращення відносин з Росією, назвав заяву Санду "безвідповідальною".

"Якщо у Служби інформації та безпеки (спецслужби. — Ред.) є докази подібних планів РФ, вони мають надати їх громадськості. Інакше подібні заяви є провокацією, спрямованою на втягування Молдови у військовий конфлікт, нагнітання істерії в суспільстві, залякування опозиції та посилення політичних репресій", — йдеться у заяві партії.

Соціалісти та комуністи також зажадали розпуску парламенту, в якому партія Санду має більшість — 63 депутати з 101, та проведення дострокових виборів.

Водночас, з оголошенням про намагання Росії здійснити переворот, ЗМІ повідомили про недопуск до країни сербських вболівальників з клубу "Партизан", який має грати з "Шерифом" з Тирасполя.

У прикордонній поліції Молдови виданню Newsmaker повідомили, що вболівальники не виконали всі умови для в’їзду. Раніше депутат від партії Санду Андріан Кептонар повідомив, що під виглядом фанів можуть прибути диверсанти.

"В’їзд іноземних громадян не відповідав умовам, необхідним для отримання дозволу на перетин державного кордону. Вони не могли обґрунтувати мету своєї поїздки до Молдови, вони не мали необхідних документів", — відзначили у поліції.

Федерація футболу Молдови постановила провести матч "Партизану" та "Шерифу" без глядачів.

Владу Сербії інформація про наявність її громадян серед ймовірних учасників перевороту обурила.

Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич спростував твердження Санду про залучення сербських громадян до ймовірної спроби перевороту і попросив, щоб "молдовська влада терміново надала всю інформацію, якою вона володіє, оскільки ми ніколи не отримували подібного повідомлення", повідомляє Сербська служба BBC.

Прем’єр Чорногорії Дрітан Абазович в коментарі виданню Pobjeda заявив, що намагатиметься отримати роз’яснення Кишинева щодо нібито залучення громадян Чорногорії до путчу.

"Якось різко це пролунало для мене, коли я це читав, тому що створюється враження, що Чорногорія бере участь у проблемах, які існують у Молдові. У нас є свої проблеми", — сказав він.

Новий уряд та його виклики

Цього тижня у Молдові очікується офіційне затвердження головою нового уряду Доріна Речана, який керував МВС країни у 2012-2015 роках, останній рік був радником Санду і генеральним секретарем Вищої ради безпеки. Він має посилити безпекову політику.

Ідея відставки попереднього уряду Наталії Гаврилиці давно була на порядку денному, адже протягом року через здорожчання енергоносіїв та вартості життя його атакували політики з опозиційних партій соціалістів, комуністів та партії бізнесмена Ілана Шора.

"Протести партії Шора були спрямовані на те, щоб використовувати потенціал вразливого електорату, щоб підважувати позиції уряду та президентки Маї Санду", — вважає експерт Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук.

Деякі молдовські ЗМІ прямо звинувачували Шора в оплаті послуг протестувальників, проте сам він це заперечував, заявляв, що люди виходять на протести через бідність, а він готовий їм давати лише транспорт до Кишинева та їжу.

"Люди протестували проти підвищення комунальних платежів, проти підвищення цін на електроенергію та газ. Всі ці підвищення були зумовлені загальносвітовою кон’юнктурою, російською війною проти України, спекуляціями "Газпрома", але партія Шора звинувачувала в усьому саме уряд, Гаврилиця підпадала під удар. Перезавантаження уряду дозволяє випустити пар", — відзначає Герасимчук.

Призначення спеціаліста з безпекового сектору Речана прем’єр-міністром, на його думку, є демонстрацією для громадян та світу, що Молдова зробила безпеку пріоритетом.

Водночас у випадку Молдови політична та енергетична безпеки тісно переплетені.

Хоча до президентських (листопад 2024 року) та парламентських (липень 2025 року) виборів лишається ще багато часу, опозиція намагається використати рейтинги для обґрунтування зміни влади.

Рейтинги зараз не є переконливими для партії Маї Санду. Згідно з січневим опитуванням CBS-AXA-WatchDog, її партію "Дія та солідарність" готові підтримати 33% виборців, блок комуністів та соціалістів — 31%, а партію Шора — 16%.

Водночас опитування не враховують думку молдовської діаспори, яка переважно підтримує Санду. У 2020 році на президентських виборах за неї проголосували 93% з 262 тисяч виборців, які прийшли на виборчі дільниці за кордоном, у 2021 році за її партію голосували 86% виборців з діаспори.

Проросійська опозиція є роз’єднаною — поряд з комуністами, соціалістами та партією Шора за відповідних виборців та "золоту акцію" можуть поборотися ексмер міста Бєльці Ренато Усатий та екс-соратник Ігоря Додона мер Кишинева Іон Чебан. Але їх єднає несприйняття курсу на євроінтеграцію.

Окрім політичного протистояння, уряд зіштовхнеться і з наслідками протистояння з Росією в енергетичній сфері, які погіршили російські удари проти української енергоінфраструктури.

У жовтні 2022 року в країні почалися віялові відключення енергії. Через удари російської армії по українській енергетиці, припинилося електропостачання з України, й Молдова з листопаду мусила перейти на дорожчу електроенергію з Румунії, платіжки зросли вдвічі. Під загрозою опинилися підприємства.

На це накладається конфлікт з "Газпромом", якому належить контрольний пакет компанії "Молдовагаз". У жовтні "Газпром" зменшив поставки газу до Молдови на 30%, у листопаді на 50%, зокрема, пояснював це тим, що нібито Україна незаконно відбирає цей газ. Молдова пригрозила подати в суд на "Газпром" за невиконання контракту і почала купувати газ зі сховищ Румунії та України та в європейських постачальників.

Країна по суті пережила першу в історії зиму без російського газу — нині він йде лише у Придністров’я на Молдовську ДРЕС, яка виробляє електроенергію і для Кишинева.

"Молдова має кілька суперечок з "Газпромом" щодо боргу. Потім є питання постачання електроенергії з Молдовської ДРЕС, яка належить Росії і розташована на території Придністров’я — і бюджет Придністров’я наповнюється завдяки тому, що Молдова платить гроші цій електростанції", — пояснює Герасимчук.

У вирішенні всіх цих проблем Молдова може розраховувати лише на допомогу ЄС та традиційних партнерів — Румунії, Франції та Німеччини, які навесні 2022 року утворили Платформу на підтримку Молдови, що зібрала понад 1 млрд євро.

Франція восени надала Молдові 100 млн євро на боротьбу з енергокризою, допомагає з забезпеченням українських біженців в країні (станом на 1 січня 2023 року в Молдові були понад 83 тисячі українців), модернізацією залізниці, Німеччина тоді ж надала 32 млн євро на підтримку Молдови та забезпечення українських біженців. ЄС зняла мита на деякі молдовські товари.

Підтримці з боку ЄС допомагає довіра до чинної влади та міністра закордонних справ Ніку Попеску.

"Важливу роль відіграє наявність в уряді Молдови людей, до яких в західних аналітиків є довіра", — відзначає Герасимчук.

Є ще один виклик, з яким доведеться стикнутися уряду Доріна Речана — сепаратизм та безпековий виклик з боку Росії, задля подолання якого країна хоче розвивати співпрацю з НАТО.

Чи спалахнуть Придністров’я та Гагаузія?

Те, як в Молдові хочуть боротися з сепаратизмом, вже окреслила правляча більшість.

У лютому парламент проголосував у другому читанні за низку нововведень до Карного кодексу, які дозволять запровадити відповідальність за спроби вивести з-під контролю держави певні території та поширення матеріалів, які сприяють сепаратизму. Також передбачена відповідальність за створення незаконних військових формувань, неінформування про злочини проти держави.

Влада невизнаного Придністров’я, яке уряд Молдови не контролює з 1992 року і де перебуває російський військовий контингент, заявила, що поправки можуть порушити перемовний процес між Тирасполем та Кишиневом.

Сергій Герасимчук очікує, що насправді загроза загострення є у відносинах уряду не з сепаратистським Придністров’ям, а з опозиційною владою автономії Гагаузія на півдні країни, де проживає приблизно 130 тисяч людей і де на виборах 2021 року комуністи та соціалісти здобули 81% голосів. Це пов’язано ще й з тим, що навесні 2023 року мають відбутися вибори нового керівника цієї автономії — башкана.

"Зміни у кодексі були адресовані, перш за все, гагаузам. У Гагаузії дуже проросійські настрої, і там, на відміну від Придністров’я, є апетит до зміни статус-кво. У Придністров’ї еліта задоволена своїм статусом, їх влаштовує ця квазідержава. Їх ніхто не визнає, але й Молдова їх не пресує, до 24 лютого вони тихенько собі займалися контрабандою", — вважає експерт.

"У Гагаузії ситуація інша. Вони мають широку автономію, башкан Гагаузії є за конституцією членом уряду, але рівень невдоволення там високий, росіяни постійно цю тему підігрівали, і там високий вплив РПЦ".

Коли почався конфлікт у відносинах з "Газпромом", чинна башканка Ірина Влах порушила питання про те, чому б не підписати прямий контракт між "Газпромом" та Гагаузією.

Дестабілізація у Гагаузії, що на кордоні з українським Буджаком, створює безпекові ризики і для України. Зокрема, у південній частині Одеської області, де в частини населення є симпатії до ОПЗЖ та УПЦ МП.

І це надає ще одну можливість для співпраці України і Молдови. Передача Зеленським чутливої інформації про переворот може сприяти зближенню двох держав, у відносинах яких були образи через історію з суддею Чаусом у 2021 році та непередачу молдовських літаків ЗСУ у 2022 році.

Що з армією Молдови і чи вступить вона в НАТО?

В Молдові ж дедалі більше дискусій і роздумів, що робити державі, яка переживає соціальні проблеми, міграцію і демографічну кризу, з сектором оборони, який роками ледве жеврів.

Уряд ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну почала просити партнерів про надання військової техніки. У жовтні 2021 році була підписана угода з Німеччиною про поставки 19 БТР MOWAG Piranha швейцарського виробництва, які мають використовуватися для навчання молдовських військових-миротворців. Частину БТР вже поставили цієї зими.

Але армія Молдови все одно є слабоозброєною, одна з причин в тому, що вона не успадкувала велику кількість техніки — на відміну від України. У 1990-1991 роках, після перемоги націоналістів з Народного фронту на виборах, ще до війни в Придністров’ї (1992) радянські військові масово вивезли з країни озброєння, наприклад, всі танки.

Інша причина — відсутність інтересу до розвитку армії протягом десятиріч. За правління комуністів (2001-2009) ставилася під сумнів ідея мати боєздатну армію.

"З армії Молдови абсолютно немає користі. Молдова не має наміру ні з ким воювати. Не треба витрачати гроші на сучасну зброю для солдатів, не треба підвищувати чисельність збройних сил",- заявив президент Володимир Воронін у 2007 році.

У Стратегії національної безпеки Молдови, ухваленій 2011 року, йшлося про те, що ризик військової агресії проти Молдови є невеликим.

У квітні 2022 році, після повномасштабного вторгнення в Україну, Мая Санду заявила про необхідність посилення армії.

"Політичний клас не приділяв достатньо уваги розвитку оборонних можливостей Молдови, які могли б протистояти нинішнім випробуванням. Сильна і добре оснащена армія дає країні свободу дій, впевненість у собі і стратегічний вибір. Зараз, коли прямо на кордоні йде війна, ми це чудово розуміємо", — цитувало її заяву видання Newsmaker.

Зараз на озброєнні армії Молдови є понад 300 радянських та румунських БТР та БМП, кілька десятків американських Humvee, поставлених у 2010-х роках, десятки радянських гаубиць, мінометів, "Рапір", кілька радянських САУ та РСЗО.

За даними WDDMA, на озброєнні ВПС Молдови перебувають 4 гелікоптери Мі-24, 8 гелікоптерів Мі 8МТ, один транспортний літак Ан-26, 4 тренувальних чехословацьких літаки L-39. 6 винищувачів Міг-29 перебувають на зберіганні, і саме їх передачі чи продажу домагалася Україна. Кількість військових в армії у 2020 році складала 5 тисяч людей.

Ще одна важлива проблема — в Молдові по суті немає ППО. Країна може стежити за російськими ракетами, які іноді залітають в Молдову, але збивати їх нічим, заявив у жовтні 2022 року міністр оборони Анатолій Носатий.

"Ми маємо чим їх контролювати. На жаль, не приділяли уваги інвестицій у закупівлю оборонних систем. Система ППО — одна з найдорожчих. Ті системи, які ми маємо, застаріли, і ми не могли б перехопити ці ракети", — визнав він.

На тлі дискусій про перегляд нейтралітету Молдови, січневе опитування CBS-AXA-WatchDog показало, що лише 27% готові підтримати членство країни в НАТО, 55% проголосують проти. Для порівняння підтримка членства в ЄС складає 53%, і лише 24% хочуть в Євразійський союз з Росією.

Сергій Герасимчук вважає, що навряд чи Молдова може піти на більше, ніж розширення співпраці з альянсом та посилення роботи з правоохоронцями, наприклад, з Румунії.

Адже нейтралітет прописаний в конституції країни, а партія Маї Санду не має достатньої кількості голосів для зміни Конституції.

Є й фінансова перепона.

"Капітальних вкладень Молдова зараз не може зробити, якщо вони зараз почнуть масово направляти на армію гроші, то в них просто посиплеться вся соціалка. Основне завдання прем’єра Речана полягатиме в тому, щоб робити спільні військові навчання з країнами НАТО, просити додаткову техніку, якось забезпечити протиповітряну оборону. Його висунули як вмілого перемовника, щоб він зосереджував увагу на безпекових запитах до партнерів", — вважає Герасимчук.

Ініціативу посилити допомогу Молдові вже підтримали в НАТО. Єнс Столтенерг повідомив, що саміт міністрів оборони альянсу 14-16 лютого обговорить, як посилити безпеку Молдови та Грузії в сфері кібербезпеки, кризового управління.

На думку Герасимчука, Молдова буде шукати шляхи побудови спільної системи ППО саме з Румунією. Розмови про угоду щодо спільної оборони з Румунією в Молдові тривають давно, ексміністр оборони Віорел Чіботару у 2021 році наводив оборонну угоду між Туреччиною та Азербайджаном як приклад.

"НАТО лишається складним питанням з можливостями для спекуляцій. Молдова в найближче десятиріччя не зможе дозволити витрачати рекомендовані 2% ВВП на оборону. Можуть бути розмови про поглиблення співпраці з НАТО, але в членство я не вірю. Мені здається у них є розрахунок — якщо Україна захистить свою територію і можливо вступить в НАТО, а Румунія вже член НАТО, то Молдова і так опиниться в безпечному середовищі", — підсумовує Герасимчук.